Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

не в духе

  • 1 дух

    1) (бестелесное существо, доброе или злое) дух. [Янголи - небесні духи]. Злой дух (дьявол) - нечистий дух, нечистий, нечиста сила, враг. Злой дух в виде призрака, морочащий людей - мара (ув. марюка, марище), мана. [Мара його обмарила. Згинь ти, марюко!]. Духи (привидения, призраки) - духи, привиди. [Кругом духи, маняки, відьми та русалки (Кул.)];
    2) (душа, духовн. начало, направление, решимость) дух. [Малі тілом, та великі духом (Ном.). Багатство духа. Якимсь пантеїстичним духом обвіяна поезія Кримського (Єфр.). Нову статтю написано в тім самім дусі]. Русский и польский дух - русчина і польщина (Кул.), руськість і польськість. Воспрянул -хом кто - дух вступив у кого, піднісся духом хто. [В мене аж трохи дух вступив (Франко)]. Падать, пасть -хом - занепадати духом, сов. занепасти духом. Поднять дух, придать духа - додати кому духа[у], відваги, духу піддати. Собраться с -хом - набратися духу (смілости, відваги), добрати смілости, зібратися на відвагу (Стеф.). Упадок -ха - підупад духу, зневір'я. [Хвилинне зневір'я не розбило ясного світогляду письменника (Єфр.)]. Упавший духом - занепалий духом. Не хватило духа - не стало відваги;
    3) (расположение, настроение) дух, гумор, настрій (р. -рою). [У веселому дусі (настрої)]. Не в духе - не в доброму дусі, не в доброму гуморі, в поганому настрої. Не в духе быть - матися на дусі погано, не в доброму дусі (гуморі, настрої) бути [На дусі він мавсь препогано], (насмешл.) он не в духе - у нього муха в носі;
    4) (дыхание) - дух, віддих, дихання. [Над ним воли своїм духом дихали (Чуб.)]. Дух захватывает - дух захоплює (захопляє), дух забиває (займає), дух спирається (запирається). Дух захватило - сперло (зіперло) дух, захопило дух, перехопило дух, забило дух, запнуло дух, дух занявсь, дух забивсь. Перевести дух - віддихатися, віддихати, віддихнути, -ся передихнути, відсапати, -ся, відсапнути, -ся, звести дух. [Дайте мені дух звести (М. Вовч.)]. Притаить дух - затаїти (заперти, затамувати) дух (віддих), мовчати й тихо дихати. Испускать (-тить) дух (умирать) - пускатися (пуститися) духу, спускати (спустити) душу, зітхнути или визіхнути духа, спускати (спустити) дух, (опис.) богові душу віддати;
    5) (пар) пара, дух. [Дихнеш, то пару (дух) видко, - так холодно в хаті];
    6) (запах) дух (ум. душок, р. -шка), пах. [Куривсь для духу яловець (Котл.). Вовчий дух. Національний душок. Московський дух]; (вонь) поганий дух, сморід (р. -роду). Тяжёлый дух - важкий дух (напр., у кімнаті). Идёт дух - чути, вже чути. [Цього сала не беріть: уже чути];
    7) (быстрота) дух, мент, мах. В один дух - удух. [Завтра удух були-б удома (М. Лев.)]. Во весь дух - що-духу, (фамил.) на всі заставки. [Що-духу бігти]. Духом, душком - духом, душком, одним духом, за один дух; вмах, миттю, вмент. [Душком винив пиво (Коц.)]. Живым духом - живим махом; одна нога тут, друга там. Что есть духу - скільки духу, що дух у тілі (М. Вовч.), на всю витягу. Вольный дух (умерен. теплота в хлебн. печи) - легкий дух;
    8) (исповедь) сповідь (р. -ди). Быть на духу - на сповіді бути, сповідатися, сов. висповідатися. Итти на дух - до сповіди йти. Ни слуху, ни духу о нём - слухи загули за ним, ні звістки, ні чутки про нього, ні слуху, ні вісти про нього, слід за ним загув.
    * * *
    1) дух, -у

    па́дать ду́хом — занепада́ти (па́дати) ду́хом, зневі́рюватися

    2) миф. дух, -а

    до́брый \дух — до́брий дух

    3) ( дыхание) дух, -у; по́дих, -у, ві́ддих, -у, ди́хання

    [одни́м, еди́ным] ду́хом — (быстро, мигом) [одни́м, єди́ним] ду́хом, за оди́н дух, вмить, ми́ттю; (в один приём, сразу) [одни́м, єди́ним] ду́хом, за оди́н дух; душко́м

    4) ( воздух) дух, -у

    лесно́й \дух — лісови́й дух

    5) ( запах) дух, -у; пах, -у

    тяже́лый \дух — важки́й дух

    Русско-украинский словарь > дух

  • 2 настроение

    1) (действие) - см. Настройка 1, оконч.;
    2) настрій (-рою), (очень редко) направа, (расположение духа) гумор (-ру), дух (-ху). [Цей настрій нарешті й запанував над Лаговським (Крим.). Ходили чутки про страйк і вливали якийсь новий настрій в темну задурену масу (Черкас.). У рожевім настрої (Франко). Сутичка вийшла в настроях родини (Виннич.). Євреї, поярмаркувавши, очевидячки ще були в ярмарковій направі: розказували усі заразом (Н.-Лев.). Почала розуміти часті і наглі зміни в її гуморі, незрозумілу дражливість (Франко). Уже дух і так був на мене (-ние против меня) гіркий (Борзенщ.)]. Дурное (плохое) -ние - поганий настрій. -ние биржи - настрій на біржі. Повышательное -ние, -ние на повышение - ростучий настрій (на біржі), тенденція збільшувати. Повышенное -ние - піднесений настрій. Сдержанное -ние - стриманий настрій. Хорошее -ние - гарний (добрий) настрій, добрий гумор. Быть в плохом, хорошем -нии - бути в гарному (в доброму) настрої, бути в доброму гуморі (дусі), бути в поганому настрої (не в доброму гуморі). [Ви в доброму гуморі, як і завжди (Виннич.)]. Быть в -нии делать что - бути в настрої (мати настрій) робити що. [Я саме в настрою з ким-небудь говорить (Самійл.)]. Быть не в -нии - бути не в доброму настрої (гуморі, дусі), (не в духе) бути не в гуморі. [Володимир встав другого дня не в гуморі (Крим.)]. Быть не в -нии делать что - не мати настрою робити що. -ние умов - настрій (людських) дум.
    * * *
    на́стрій, -рою

    быть не в \настроение нии — ( не в духе) бу́ти не в [дброму] на́строї (не в гу́морі)

    \настроение ние ду́ха — на́стрій

    челове́к \настроение ния — люди́на на́строю

    Русско-украинский словарь > настроение

  • 3 воздух

    1) повітря, (редко) воздух, об(в)ітря. Спёртый, тяжелый -дух - задуха (прил. задушливий), важкий дух. Доступ, освежение -ха - продуха. Горячий напор -духа - імпет. [Наче тебе імпетом з печи вдарить (Кониськ.)]. Выйти на воздух - вийти на двір, на (вільне) повітря. На -духе - надворі, на повітрі;
    2) (церк. утв.) покрівець (р. -вця), воздух.
    * * *
    I
    пові́тря
    II церк.
    во́здух

    Русско-украинский словарь > воздух

  • 4 воспитанный

    вихований, вигодуваний, (взлелеянный) плеканий, (в известном духе) поведений, (благовоспитанный) добре вихований, звичайний. [Я не так поведена (Неч.- Лев.)].
    * * *
    ви́хований, ви́коханий, ви́пещений, ви́годуваний

    Русско-украинский словарь > воспитанный

  • 5 воспитывать

    воспитать виховувати (и ховати), виховати, (вскармливать) вигодовувати, вигодувати, годувати, згодувати, ростити, зростити, (лелеять) викохувати, викохати, (многих) накохати, плекати, виплекати, пестити, випестити; (в известном духе) водити, вести, провадити, сов. повести, (многих) повиводити; (поставить детей на ноги, научить уму-разуму) доводити, довести до пуття, до розуму, подоводити до розуму. [Хлопця виховав дядько. Ховав сина, голубив (Крим.). Людей - на людей-братів виховувати (Єфр.) (= в людях - людей-братьев воспитывать). Викохали мене батько-ненька. Накохав собі дітей, скоту. Наука гріла нас, плекала наші думки (Кониськ.). У сповиточку випестила мене тітка (М. Вовч.). Дочка в мене поведена по старосвітськи (Л. Укр.). Пані дітей хорошенько водить. Я- б мужів з вас повиводив (Франко)].
    * * *
    несов.; сов. - воспит`ать
    вихо́вувати, ви́ховати; ( лелеять) вико́хувати, ви́кохати, плека́ти, ви́плекати, пе́стити и пести́ти, ви́пестити; ( вскармливать) вигодо́вувати, ви́годувати; ( растить) рости́ти, зрости́ти

    Русско-украинский словарь > воспитывать

  • 6 мизерный

    1) (относ. к мизеру) мізеровий, мізерний;
    2) (жалкий) мізерний, нужденний, злиденний; срв. Жалкий 1 и Ничтожный. [Стрілець блука ввесь день узимку, щоб тільки вполювать мізерную козу (Грінч.). Життя таке нужденне, злиденне (М. Грінч.)]. -ное состояние - мізерія.
    * * *
    ( скудный) мізе́рний, убо́гий, нужде́нний; (ничтожный, жалкий) нікче́мний, злиде́нний; ( о духе) жалюгі́дний, сує́тний; ( о теле) кво́лий, малоси́лий; ( о количестве) незначний

    Русско-украинский словарь > мизерный

  • 7 пояснение

    пояснення, вияснення, з'ясування; (освещение в каком-л. духе) висвітлення; (истолкование) тлумачення, товмачення (-ня). -нием этому может быть - за пояснення цьому може бути (Єфр.).
    * * *
    поя́снення; (неоконч. д.) поя́снювання

    Русско-украинский словарь > пояснение

  • 8 притаивать

    I. притаить что затаювати, затаїти що. [Продиуса і писаря його Грицька дуже бридко виставлено, що ніби царську казну затаїли (Котл.)]. -ить дыхание - дух(а) затаїти, притаїти, спинити; срв. Задерживать, Затаивать. Притаенный - затаєний, (о духе) затаєний, притаєний, спинений.
    II. притаять танути (трохи, потроху, зверху), розтавати, розтанути (трохи, зверху).
    * * *
    I несов.; сов. - прита`ить
    ( затаивать) прита́ювати, притаї́ти; (какое-л. чувство) затамо́вувати, затамува́ти, притамо́вувати, притамува́ти, несов. причаї́ти, зачаї́ти
    II несов.; сов. - прит`аять
    ( таять) [тро́хи] та́нути и розтава́ти, [тро́хи] розта́нути и розта́ти

    Русско-украинский словарь > притаивать

См. также в других словарях:

  • НАУКИ О ДУХЕ — термин, употребляемый с сер. 19 в. и обозначающий примерно то же самое, что и науки о культуре (см. НАУКИ О ПРИРОДЕ И НАУКИ О КУЛЬТУРЕ ) или идиографическая наука. Выражение «Н. о д.» является переводом термина англ. философии «moral science». К… …   Философская энциклопедия

  • введение в науки о духе —         «ВВЕДЕНИЕ В НАУКИ О ДУХЕ» фундаментальный философско методологический труд Вильгельма Дильтея. (Dilthey W. Einleitung in die Geisteswissenschaften. Leipzig, 1883; рус. пер.: Дильтей В. Введение в науки о духе. Опыт полагания основ для… …   Энциклопедия эпистемологии и философии науки

  • НЕ В ДУХЕ — кто быть, оказаться В плохом настроении. Имеется в виду, что лицо (Х) раздражено, сердито, недовольно и т. п. Говорится с неодобрением. реч. стандарт. ✦ Х не духе. неизм. В роли именной части сказ. Мочалов остановился у койки: Послушай, Марков,… …   Фразеологический словарь русского языка

  • Проделки в старинном духе (фильм) — Проделки в старинном духе Жанр Комедия Режиссёр Александр Панкратов …   Википедия

  • Проделки в старинном духе — Жанр комедия …   Википедия

  • ВОСПИТАНИЕ В ДУХЕ МИРА — направление в пед. теории и практике, имеющее целью социальную, духовную и нравств. подготовку к сознательному и активному участию в решении важнейшей проблемы современности установления мира, взаимопонимания и доверия между народами, соблюдения… …   Российская педагогическая энциклопедия

  • в таком же духе — по образу и подобию, таким же образом, тем же порядком, таким же манером, таким же макаром, так же, в том же роде, в ту же линию, в том же духе, аналогично, подобным же образом, равным образом, на такой же манер Словарь русских синонимов. в таком …   Словарь синонимов

  • евангельские христиане в духе апостолов — евангельские христиане в духе апостолов, одна из церковных организаций пятидесятников на территории бывшего СССравни Относится к группе пятидесятников унитарианцев.Конфессия евангельских христиан в духе апостолов появилась в России раньше других… …   Энциклопедия «Народы и религии мира»

  • ПСИХОЛОГИЯ КАК НАУКА О ДУХЕ — основанное Дильтеем направление в психологии, исследующее душевную подоплеку истории духа и культуры и пытающееся «понять» структуру человеческой личности и ее действий, а не объяснить ее из душевных элементарных составных частей согласно… …   Философская энциклопедия

  • в духе — См …   Словарь синонимов

  • не в духе — недовольный, раздраженный, с левой ноги встал, точно муху проглотил, не в настроении, кислый, муху проглотил, не с той ноги встал Словарь русских синонимов. не в духе с левой (или не с той) ноги встал (разг.) Словарь синонимов русского языка.… …   Словарь синонимов

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»